Рак. Скринінг та своєчасне виявлення рятують життя.

Злоякісні пухлини – одна з найбільш значущих медичних та громадських проблем як в Україні так і в більшості країн світу. Онкологічні захворювання є другою за частотою причиною смерті в Україні, щорічно забираючи майже 65 000 життів а число захворівших за рік наближається до 140 000 (протягом 2018 року 137300 випадків захворювання). Розповсюдженість злоякісних новоутворень в регіонах України на кінець 2018 р. за звичайним показником варіювала від 1781,9 на 100 тис. населення в Закарпатській та Івано-Франківській областях до 3250,5 на 100 тис. населення – у Миколаївській.Розповсюдженість на рак в Чернігівській області за 2018 рік склала 2736 на 100 тис. населення, а смертність – 189,4 на 100 тис. населення.

Сухі цифри статистики лише на перший погляд виглядають далекими від повсякденного життя звичайного жителя країни, безпосередньо не пов'язаного з медициною та онкологією. Проблема раку для дуже багатьох в будь-який момент може перетворитися з абстрактної в дуже і дуже особисту.

Як показує досвід країн, які більш успішні в боротьбі з онкологією, для вирішення цієї проблеми недостатньо зусиль тільки лікарів: уряд, суспільство, бізнес, засоби масової інформації – всі повинні бути залучені в цей процес.

Злоякісні пухлини представляють собою надлишкову і постійно зростаючу масу видозмінених клітин, які витісняють та руйнують нормальні органи і тканини хворого. Вони схильні до нестримного росту, поширення по організму (метастазування) і без лікування практично завжди рано чи пізно призводять до смерті хворого.Злоякісні клітини, що становлять основу пухлини, є результатом «трансформації» нормальних клітин організму, яке обумовлено зміною їх генетичної інформації, що стається під впливом зовнішніх факторів (канцерогенів) або «випадково» в результаті помилки при розподілі.

«Поведінка» пухлини, її чутливість до лікування і, відповідно, подальше життя хворого залежать від того, з якого органу (клітини) розвинулася пухлина та типу генетичних «поломок», що відбулися при її появі, а також поширеності хвороби (розмір пухлини, залучення сусідніх органів, наявність метастазів) на момент її виявлення.

На даний момент відомо ряд факторів, вплив яких призводить до пошкодження генетичної інформації клітини, і розвитку злоякісних пухлин. Найбільш відомими з них є куріння та іонізуюча радіація.

Дуже часто ступінь впливу факторів ризику не асоціюється в суспільній свідомості з реальним ступенем їх небезпеки, що говорить про недостатню ефективність інформаційної кампанії. Наприклад, куріння не просто збільшує ризик розвитку раку легенів (як, втім, і багатьох інших пухлин) – цей ризик збільшується «вибухово». Якщо до початку масового куріння рак легенів вважався вкрай рідкісним захворюванням, і на пошук хоча б сотні пацієнтів для наукової роботи лікарі змушені були витрачати роки, то в даний час це вбивця номер один.Зміна моди з «благородної блідості» на культ «бронзової шкіри» змусила людей надмірно піддавати себе дії ультрафіолету, що за відносно короткий термін збільшило ризик розвитку меланом (однієї з вкрай небезпечних різновидів пухлин шкіри) на тисячі відсотків.

На щастя, більше 30% летальних випадків від раку можна запобігти шляхом уникнення основних факторів ризику, які включають:

• тютюнопаління – найзначніший фактор ризику розвитку раку, який призводить приблизно до 20% глобальних випадків смерті від раку і приблизно 70% світових випадків смерті від раку легенів;
• зайва вага або ожиріння;
• нездорове харчування;
• відсутність фізичної активності;
• зловживання алкоголем;
• вірус гепатиту В (HBV), вірус гепатиту С (HCV) та деякі типи вірусу папіломи людини (ВПЛ) підвищують ризик розвитку раку печінки і шийки матки відповідно;
• іонізуюче та неіонізуюче випромінювання;
• забруднення повітря та питної води в містах;
• задимленість приміщень в результаті використання в будинках твердих видів палива.

Свідома відмова людини від контакту з факторами ризику, а також різні профілактичні заходи можуть значимо зменшити ризик розвитку обумовленого ними онкологічного захворювання. Саме завдяки відмові від куріння, зниженню споживання алкоголю, боротьбі з ожирінням та надлишковою вагою в даний час відбувається зниження захворюваності (а слідом – і смертності) на деякі види пухлин (рак легенів, рак молочної залози, рак товстої кишки) в розвинених країнах світу. Такий підхід – «видалення» причин, що викликають рак, можна назвати одним з найбільш ефективних методів боротьби з онкологічними захворюваннями.

Простий метод вакцинації проти вірусу папіломи людини, що дозволяє сподіватися в найближчому майбутньому на практично повне викорінення раку шийки матки та зниження ризику захворіти багатьма іншими пухлинами, даремно обходиться увагою. Наша країна – одна з небагатьох на Європейському континенті, де до теперішнього часу це щеплення не введене в національний календар профілактичних щеплень. Хоча є і втішні моменти – вакцинація проти гепатиту В, одного з основних факторів ризику розвитку раку печінки, входить до переліку обов’язкових щеплень.

У разі розвитку раку або наявності передракового стану, який з великою ймовірністю в подальшому трансформується в злоякісну пухлину, стадія захворювання, на якій онкологічний процесбуде виявлено, є одним з найбільш важливих факторів, що обумовлюють подальшу долю хворого.Основною трудністю при проведенні скринінгу в нашій країні є низька інформованість та мотиваціянаселення. Багато людей не розуміють, що за кілька годин часу, витрачених на проходження скринінгових обстежень, можна «виграти» здоров’я та збереження життя. Вони просто неприходять на диспансеризацію та скринінгові обстеження.

Тягар раку можна зменшити і контролювати шляхом проведення заснованих на фактичних даних стратегій з профілактики раку, раннього виявлення та ведення онкологічних пацієнтів. При багатьох видах злоякісних новоутворень існує високий шанс лікування в разі їх своєчасного виявлення та належного лікування.Ще до появи таких симптомів, як біль або слабкість, наявність пухлини можна виявити за специфічними маркерами в крові і за допомогою УЗД та МРТ. Біопсія тканин пухлини дозволить дізнатися, доброякісна вона чи злоякісна, і продумати лікування.

Питання раннього виявлення (тобто виявлення на етапі появи перших симптомів) багато в чому також залежить від інформованості і мотивованості населення, яких неможливо досягти тільки старанням лікарів. Якщо в Західних суспільствах витрачаються величезні зусилля для того, щоб донести до людей просту істину – потрібно боятися не діагнозу «рак», а його пізнього виявлення, то в нашій країні існує «ірраціональний» страх онкології – люди бояться почути діагноз і часто ігнорують явні симптоми неблагополуччя. Правда нерідко вони не знають і симптомів, які повинні бути приводом для візиту до лікаря-онколога.

Таким чином, рішення проблемискринінгу та ранньої діагностики неможливе без забезпечення широкої взаємодії з суспільством на різних рівнях (рекламні кампанії, виступи онкологівв ЗМІ, різні просвітницькі заходи).Безумовно, скринінг (там, де він можливий) і раннє виявлення пухлин мають значний вплив не тільки на шанс одужання, але і на обсяг необхідного лікування – чим менше стадія, на якій виявлена ​​пухлина, тим менший обсяг терапії потрібно пацієнтові. Однак цей обсяг не може бути знижений до нуля. Без ефективного лікування результати будуть невтішними навіть при найраніших стадіях.  

Пам’ятка для населення

Десять заповідей з профілактики раку

1. Не палити! Вживання тютюну (куріння сигарет та вживання бездимного тютюну) є одним з основних факторів ризику розвитку злоякісних пухлин та підвищує можливість розвитку раку легень у 30 разів.
2. Вести активний спосіб життя, займатися фізичною активністю. Недостатня фізична активність є одним з основних факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань, таких,  як серцево-судинні захворювання, рак та діабет.
3. Дотримуватися збалансованої дієти, споживати якомога менше тваринних жирів, менше м'яса, вуглеводів, більше овочів, фруктів, вітамінів, не зловживати спиртними напоями та кавою. Підвищений вміст жирів і вуглеводів доведено провокує появу і зростання пухлини, а зловживання алкоголем провокує рак печінки.
4. У промислових центрах та містах з інтенсивним вуличним рухом (особливо в туманні дні) не дозволяти дітям проводити багато часу на відкритому повітрі, поблизу від транспортних магістралей. Ретельно мити фрукти, овочі, зелень.
5. Жінкам після 25 років щорічно проходити гінекологічне обстеження. Дотримуватися гігієни інтимного життя. При вагітності припинити прийом медикаментів. Жінкам після 30 років регулярно проводити самообстеження молочних залоз, в 40 років зробити мамографію та робити її потім кожні 1-2 роки.
6. Після 40 років щорічно перевіряти у лікаря стан своєї гортані, особливо курцям.
7. Після 40 років щорічно проводити обстеження  прямої кишки у проктолога та перевіряти кал на наявність прихованої крові.Чоловікам після 55 років щорічно проводити клінічне обстеження простати.
8. Звертатися до лікаря в тих випадках, коли родимки на вашому тілі збільшуються, змінюють колір або починають кровоточити. Пігментно схильним людям (з великою кількістю родимок та пігментних плям) перебування на відкритому сонці вкрай не бажано.
9. Регулярно (один раз на рік) проходити флюорографічне дослідження грудної клітини. При наявності хронічних захворювань легень потрібно регулярно спостерігатися у фахівця. Ретельно лікувати запалення легень, грип та ГРВІ.
10. Своєчасно проходити профілактичні огляди. Повідомляти лікаря про всі вузлики або ущільнення, виявлені на тілі, а також про всі випадки незрозумілої втрати ваги, про стійкі незвичайні симптоми (порушення з боку органів травлення, кашель, стійке підвищення температури тіла тощо).