Своєчасна діагностика глаукоми – шанс зберегти зір!

У глобальному суспільстві, побудованому на здатності бачити, з п’яти органів чуттів людини, зір грає вирішальну роль у всіх аспектах та на кожному етапі життя. Зір – це невід'ємна частина міжособистісних та соціальних взаємодій при особистому спілкуванні, коли інформація передається за допомогою невербальних сигналів, таких як жести та міміка. Ми сприймаємо зір як належне, але без нього нам довелося б докласти колосальних зусиль, щоб навчитися ходити, читати, відвідувати школу та працювати.

За даними ВООЗ у всьому світі щонайменше 2,2 мільярди (з них 76 млн – з глаукомою) людей живуть з тією чи іншою формою порушення зору або сліпотою, з яких як мінімум 1 мільярд людей страждає на порушення зору, яким можна було б запобігти або усунути. Проте оцінка 1 мільярд, безумовно, занижена, оскільки дані про поширеність та причини порушення зору у дітей обмежені та можуть відображати применшення фактичної кількості дітей з порушеннями зору.

Демографічне старіння населення у поєднанні із змінами у способі життя (скорочення часу, що проводиться на відкритому повітрі, малорухливий спосіб життя та нездорове харчування) призводять до збільшення кількості людей із захворюваннями очей та порушенням зору.

Кількість хворих на глаукому у світі кожні 10 років збільшується приблизно на 20 мільйонів. Динаміка захворюваності на глаукому в Україні характеризується аналогічними тенденціями і є невтішною. Щороку в Україні виявляють близько 25 тисяч нових випадків захворюваності на глаукому, яка серед причин сліпоти посідає друге місце.

За даними експертів ВООЗ демографічне старіння населення значно вплине на кількість людей із захворюваннями очей в майбутньому. Згідно прогнозів до 2030 р. кількість людей у ​​світі в віці 60 років і більше збільшиться з 962 мільйонів людей (2017 р.) до 1,4 мільярда людей, а кількість людей у ​​віці старше 80 років збільшиться із 137 мільйонів осіб (2017 р.) до 202 мільйонів осіб. Ці зміни у складі населення приведуть до значного збільшення кількості людей з тяжкими захворюваннями очей, що призводять до порушення зору. Наприклад,  кількість людей з глаукомою, пов'язаною з віковими захворюваннями очей, збільшиться до 2030 року в 1,3 рази (до 95,4 млн осіб) в порівнянні з 2020 р. (76 млн осіб).

Глаукома – хронічне прогресуюче захворювання, в основі якого лежить підвищення внутрішньоочного тиску та атрофія (відмирання) зорового нерва. Початок недуги підступний та протікає безсимптомно. Без лікування поступово починає звужуватися поле зору – людина перестає помічати розташовані збоку об'єкти, надалі хвороба призводить до прогресуючого зниження зору і з часом можлива повна його втрата.

            Це захворювання може виникнути в будь-якому віці, починаючи з народження, але поширеність захворювання значно збільшується в літньому віці. Так, частота вродженої глаукоми складає 1 випадок на 10–20 тисяч новонароджених, у віці 40–45 років глаукома спостерігається приблизно у 0,1% населення, у віковій групі 50-60 років глаукома зустрічається вже в 1,5% випадків, а у осіб старше 75 років – більш ніж у 3%. Це захворювання займає одне з перших місць серед причин невиліковної сліпоти і має найважливіше соціальне значення.

Глаукому відносять до мультифакторних захворювань з пороговим ефектом. Це означає,  що для розвитку захворювання необхідний цілий ряд причин, які в сукупності призводять до його виникнення. Особливо важливі спадковість, індивідуальні особливості або аномалії будови ока, патологія серцево-судинної, нервової та ендокринної систем.

На ранніх стадіях більшість випадків глаукоми не супроводжується якими-небудь симптомами і проявами. Іноді пацієнти можуть пред'являти скарги на тимчасову появу затуманювання зору, «літаючі мушки» перед очима, райдужні кола під час погляду на об’єкти, що випромінюють світло, зниження гостроти та порушення поля зору, головні болі, біль в очах. Так як вони не є специфічними тільки для глаукоми ознаками, це може призводити до недооцінки стану і, як наслідок, запізнювання діагностування захворювання. Якщо глаукома залишається невиявленої протягом тривалого часу, то згодом можлива поява погіршення периферійного зору. Людина добре бачить прямо перед собою, але об'єкти, розташовані збоку і під кутом, може не помічати. Спочатку звуження поля зору відбувається переважно з боку носа, а в подальшому може концентрично охоплювати периферичні відділи аж до повної втрати зору. Можлива також поява напівпрозорої або непрозорої плями в полі зору. Людина може відзначати зниження темнової адаптації, що полягає в погіршенні зору при швидкому переході з яскраво освітленого приміщення в затемнене, а також, іноді, і появу порушень сприйняття кольорів.

Профілактика глаукоми полягає в ранній діагностиці, для цього необхідно регулярно відвідувати офтальмолога людям у віці після 40 років, а також тим, хто знаходиться в зоні ризику: похилий вік;  далекозорість;  періодичне підвищення  внутрішньоочного тиску; низький артеріальний тиск;  цукровий діабет;  дисфункції гормональної та нервової систем;  захворювання серцево-судинної системи;  пошкодження очей;  хірургічне втручання і перенесені в минулому запальні процеси; наявність глаукоми у родичів;  тривалий прийом гормональних препаратів. При наявності глаукоми пацієнт проходить огляд у офтальмолога раз в 6 місяців і отримує рекомендації по лікуванню.

Існує ряд профілактичних заходів, що допомагають зменшити шкоду, яку підвищений тиск завдає зоровій системі, тобто запобігають атрофії зорового нерва, сліпоті:

• не можна перенапружуватися. Обмеженням підлягають як фізичні так і психоемоційні навантаження;
• не тримати голову нахиленої. Пацієнтам із глаукомою шкідливо займатися діяльністю, яка потребує тривалого нахилу голови вперед. Це стосується малювання, креслення, в'язання, вишивання та подібних занять. Необхідно зберігати рівне положення голови під час роботи за комп'ютером, перегляду телевізійних програм, читання тощо;
• налаштовувати правильне освітлення. Людям із глаукомою небезпечно працювати при поганому освітленні. Важливо зробити його оптимально яскравим, щоб не давати очам перенапружуватися;
• відмовитись від шкідливих звичок. Куріння дуже негативно впливає на кровопостачання органів зору так, як і інших органів людини. Порушується транспортування кисню та корисних речовин до всіх елементів очного яблука;
• не носити одяг, який порушує кровообіг у шиї та голові;
• не допускати зорової втоми. Під час роботи за комп'ютером, читання та перегляду фільмів важливо робити перерви. Рекомендується щогодини виділяти 10-15 хвилин для відпочинку. У цей час потрібно справді відпочивати, а не міняти одну напружену діяльність на іншу;
• правильно харчуватися. Для профілактики глаукоми потрібно включити до раціону сирі овочі, рибу, фрукти, при цьому скоротивши кількість тваринних жирів і цукру;
• споживати помірну кількість води. Обмежувати добову норму води чи іншої рідини не варто, якщо для цього немає вказівок лікаря. Відмовлятися від кави або чаю при глаукомі не завжди потрібно, проте не варто випивати більше однієї чашки будь-якої рідини. Для підстрахування можна перевірити реакцію на каву: виміряти тиск до та після;
• повноцінно відпочивати, добре висипатись. Відпочинок є важливим заходом профілактики багатьох захворювань. Восьмигодинного сну з 10-12 години вечора вважається достатньо. Бажано не засиджуватися допізна, гуляти увечері на свіжому повітрі. Потрібно спати на високих подушках. Після пробудження рекомендується робити розминку у ліжку;
• не відмовлятися від медикаментозного лікування;
• уникати різкої зміни освітлення. Особливо це стосується людей із закритокутовою глаукомою. Різка зміна інтенсивності освітлення є сильним навантаженням на очі, тому перед походом до кінотеатру потрібно використовувати краплі, що перешкоджають розширенню зіниць.
• постійно контролювати свій стан. Навіть при стабільному внутрішньоочному тиску при наявності глаукоми потрібно відвідувати офтальмолога щонайменше чотири рази на рік. Ці заходи допоможуть уникнути подальшого розвитку глаукоми та інших захворювань зорової системи.

      Здійснювати профілактику рекомендується не тільки людям із схильністю, глаукома може проявитися навіть у здорової людини.

Повністю позбавитися від глаукоми на сьогоднішній день неможливо, допомогти може лише своєчасна діагностика. Найпростіший загальнодоступний метод діагностики – щорічний вимір внутрішньоочного тиску (тонометрія). При коректному і своєчасному лікуванні вдається уповільнити прогресування хвороби.  Вибір методу терапії безпосередньо залежить від тяжкості патологічних змін, присутніх симптомів, форми глаукоми і полягає в застосуванні медикаментозних засобів, хірургічного втручання або лазерної терапії.